Наш онлайн конвертер дат у юліанський календар надає простий та зручний спосіб перетворення звичайних дат у дати, що відповідають юліанському календарю. Юліанський календар, заснований на сонячному році, є системою хронології, яка використовується в різних сферах, включаючи історичні та астрономічні дослідження.

Приклад використання онлайн конвертера з григоріанського у юліанський календар:

1. Користувач вводить звичайну дату, наприклад, 26 лютого 2024 року.
2. Натискає кнопку “Конвертувати”.
3. Наш конвертер миттєво виводить відповідну дату в юліанському календарі, наприклад, 13 лютого 2024 року за юліанським календарем.

Юліанський календар ввів у вжиток Юлій Цезар у 46 році до нашої ери. Розробляли його нібито єгипетські астрономи (олександрійські астрономи на чолі із Созігеном), але назвали точно на його честь. Остаточну форму він набув 8 року нашої ери. Рік починався з 1 січня, тому що саме в цей день обрані консули вступали на посаду, та й надалі всі як ми знаємо – 12 місяців, 365 днів, іноді 366.

Саме цим «іноді» він і відрізняється від григоріанського календаря.

Власне проблема в тому, що повний оберт навколо сонця — тропічний рік — Земля здійснює за 365.24219878 днів. У календарі число днів ціле. Виходить, що якщо року 365 днів, то щороку календар збиватиметься — йтиме вперед майже на чверть дня.

У юліанському календарі надійшли просто — для корекції розбіжності поклали, що кожен четвертий рік буде високосним (annus bissextus) і матиме 366 днів. Таким чином, середня тривалість року в юліанському календарі 365.25, вже набагато ближче до цьогорічного тропічного року.

Але недостатньо близько – тепер календар став відставати щороку на 11 хвилин 14 секунд. За 128 років це буде вже доба. Це призводить до того, що деякі дати, пов’язані з астрономічними явищами, наприклад астрономічне весняне рівнодення, починають зміщуватися до початку календарного року.

Розбіжність між астрономічним весняним рівноденням і календарним, зафіксованим 21 березня, ставала все більш очевидною, і оскільки до весняного рівнодення було прив’язане свято Великодня, багато хто в католицькій Європі вважав, що з проблемою треба щось робити.

Нарешті, папа Григорій XIII зібрався та провів реформу календаря, отримавши те, що ми знаємо зараз як григоріанський календар. Проект розробив Луїджі Ліліо, і згідно з ним, надалі високосними мали вважатися лише ті вікові роки, кількість сотень років яких без залишку діляться на 4 (1600, 2000, 2400), а інші вважатимуться простими. Також була усунена накопичена з 8 року нашої ери помилка в 10 днів, і згідно з декретом папи від 24 лютого 1582 встановлювалося, що за 4 жовтня 1582 має настати відразу 15 жовтня.

У новому календарі середня тривалість року становила 365.2425 днів. Помилка становила лише 26 секунд, і розбіжність за добу накопичувалася вже приблизно за 3300 років.

Як кажуть, “ну а точніше нам і не треба”. Або, скажімо так, це вже будуть проблеми наших віддалених нащадків. В принципі, можна буде оголосити щороку, що ділиться без залишку на 4000, не високосним, і тоді середнє значення року буде 365.24225, із ще меншою помилкою.

Католицькі країни перейшли на новий календар практично відразу (проти папи не попреш), протестантські зі скрипом, однією з останніх була Великобританія, в 1752 році, та й до самого кінця трималася тільки православна Греція, яка прийняла григоріанський календар тільки в 1929 році.

Наразі юліанського календаря дотримуються лише деякі православні церкви, наприклад, Російська та Сербська.

Юліанський календар продовжує відставати від григоріанського – на одну добу кожні сто років (якщо віковий рік не ділиться на 4 без залишку), або на три доби за 400 років. До 20 століття ця різниця досягла 13 днів.

Зазначимо також, що до 15 жовтня 1582 року григоріанського календаря не існувало в принципі, тому говорити про григоріанські дати, що відповідають більш раннім юліанським датам безглуздо, хоча їх і можна екстраполювати в минуле.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *